
Самоідентичність Вербківської громади — що нас вирізняє серед інших?
Що насправді об’єднує Вербки, В’язівок, Кочережки, Поперечне, Сергіївку та інші населені пункти Вербківської громади?
Не лише спільна адміністративна межа. Справжня єдність виникає тоді, коли жителі мають можливість разом вирішувати місцеві питання, впливати на рішення влади й відчувати відповідальність не тільки за своє село, а й за розвиток усієї громади.
347 пам’яток археології. 18 пам’яток історії. Чотири пам’ятки архітектури. Стільки об’єктів культурної спадщини зафіксовано в паспорті Вербківської громади станом на 2022 рік. Також у громаді працює В’язівоцький народний історико-краєзнавчий музей, у якому зберігається 2144 експонати. Сімдесят один із них має статус унікального. Це речі, документи та фотографії, завдяки яким можна побачити, як жили наші предки, чим займалися, що цінували та що залишили після себе.
Але цілком можливо, що важлива частина історії Вербківської громади зараз лежить не в музейній вітрині.
Вона може зберігатися у старому альбомі на верхній полиці шафи. У пожовклій газетній вирізці. У трудовій книжці вашого дідуся, який працював на шахті. Але скільки ми знаємо історій про те, як у наших селах люди самі ініціювали зміни, домовлялися та спільно вирішували місцеві справи?
Це питання постало не випадково. У межах проєкту «Статути вугільних громад Дніпропетровщини: від формальності до співучасті», який реалізує ГО «НОВА Енергія», наша громада розробляє новий Статут. Наразі робоча група працює над його початковою частиною — історичною довідкою, описом особливостей самоврядування і символіки громади.
Історія нашої громади тісно пов’язана з річкою Самарою, запорозьким козацтвом і давніми формами самоорганізації населення Присамар’я. Козаки облаштовували тут курені та зимівники, разом освоювали степові землі, займалися рибальством і господарством. Уже в цій частині місцевої історії можна побачити важливу рису — здатність людей об’єднувати зусилля заради організації спільного побуту.
У XIX столітті частину місцевих питань сільські жителі вирішували на сходах через обраних представників. Тодішня система ще не забезпечувала рівної участі всіх людей, але сама практика спільного обговорення місцевих справ стала частиною традиції самоврядування нашої громади.
У 2015 році ця традиція отримала сучасне продовження: Вербківська, В’язівоцька, Кочережківська та Поперечненська сільські ради добровільно об’єдналися і створили спільну систему представництва, управління майном та планування розвитку. Згодом громада розширилася, об’єднавши ще більше населених пунктів.
Змінювалися історичні епохи, адміністративні системи та назви органів влади. Незмінною сьогодні залишається потреба людей домовлятися про те, як розвивати свої села, управляти спільним майном і розв’язувати проблеми, які безпосередньо впливають на їхнє життя.
Громада формує свою пам’ять не тільки тоді, коли відкриває музейну експозицію. Вона робить це щоразу, коли її жителі вирішують згуртуватися та об’єднатися заради спільної мети.
Тому важливо не тільки знати історію громади, у якій ви живете, а й уже зараз активно долучатися до розроблення Статуту: брати участь в обговореннях, подавати пропозиції та висловлювати своє бачення. Адже дієвим цей документ стане лише тоді, коли жителі не просто знатимуть про його існування, а й будуть користуватися закріпленими в ньому можливостями.
Якою має бути сучасна Вербківська громада — вирішувати вам. Пройдіть коротке опитування в межах розроблення нового Статуту громади та поділіться своєю думкою про те, що важливо зберегти, а що — змінити.
Матеріал підготовлено ГО «НОВА Енергія» в межах проєкту «Статути вугільних громад Дніпропетровщини: від формальності до співучасті», який реалізується ГО «НОВА Енергія» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».